імовірнісний

імовірнісний
(ймові́рнісний), -а, -е.
Який характеризується можливістю, певною мірою імовірності; стос. до теорії імовірності. Імовірнісний характер відповідей.
••

Імові́рнісна моде́ль — математична модель процесу, яка враховує чинники випадкової природи; стохастична модель.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "імовірнісний" в других словарях:

  • імовірнісний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • ймовірнісний — див. імовірнісний …   Український тлумачний словник

  • метод — у, ч. 1) Спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя. || Підхід митця, письменника (школи, течії і т. ін.) до вивчення життя і відображення його у своїх творах. 2) Прийом або система прийомів, що застосовується в якій небудь галузі… …   Український тлумачний словник

  • стохастичний — а, е. Випадковий, імовірнісний. Стохастичні процеси …   Український тлумачний словник

  • стохастична модель — відображає зв’язки між вимірними величинами (залежності ендогенних змінних від низки інших ендогенних змінних і (чи) екзогенних змінних ), причому хоча б деякі з цих зв’язків мають імовірнісний характер і (чи) хоча б деякі з величин є випадковими …   Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"

  • Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • Харьковский гуманитарный университет «Народная украинская академия» — (ХГУ «НУА») Девиз Образование. Интеллигентность. Культура …   Википедия

  • єдність — ності, ж. 1) Тісний зв язок, згуртованість, цілісність, неподільність. 2) Поєднання в одному цілому, нерозривність зв язку. •• Фразеологі/чна є/дність стійке сполучення слів, що виступає в мові як єдиний неподільний на складові частини вислів. 3) …   Український тлумачний словник

  • сполучення — я, с. 1) Дія за знач. сполучити, сполучати і сполучитися, сполучатися. 2) Зв язок між віддаленими пунктами за допомогою яких небудь засобів пересування; можливість зв язку з ким , чим небудь. Паралельне сполучення. 3) рідко. Те саме, що …   Український тлумачний словник

  • статистичний — а, е. Стос. до статистики. || Здійснюваний методом статистики; який підсумовує її дані. || Який здійснює кількісний облік чого небудь або пов язаний із його здійсненням. •• Статисти/чна інформа/ція офіційна документована інформація, що дає… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»